Французький алфавіт, як і англійський, складається з 26 букв:

Тепер давайте поговоримо про те, як правильно вимовляти кожну букву у французькій мові. Букви «a», «e», «i», «o» і «u» – це голосні звуки, які вимовляються приблизно так само, як в англійській мові. Однак є й відмінності. Наприклад, буква «e» вимовляється як «е», а не як «і».

Взагалі варіантів написання у французькій літери «e» ціла безліч: е, è, ê, é. Ми трохи пізніше розберемося з ними, на початковому етапі, ви зможете читати і вимовляти слова, знаючи, що буква «е» вимовляється як «е».

Знання букв алфавіту і звуків, які вони позначають, важливе не тільки для читання і письма французькою мовою, а й для правопису.

Правила читання французькою мовою

Під час читання тексту французькою мовою важливо розуміти деякі основні правила вимови. Вони перераховані нижче:

1. 1. Голосні звуки. У французькій мові є п’ять голосних звуків: «a», «e», «i», «o» і «u». З ними все просто:

• • Буква “a” вимовляється як “а”, як в слові “карта”.

• • Буква “e” вимовляється як “е”, как в слове “це”.

• • Буква “i” вимовляється як “і”, як в слові “доміно”.

• • Буква “o” вимовляється як “о”, як в слові “молоко”.

• • Буква “u” вимовляється як “ю” в слові “мюслі”. Наприклад, слово cuvette (кювет) читається [кювет], послухайте:

2. 2. Приголосні звуки. Далі, потрібно знати, як вимовляються приголосні звуки. Кожна буква має свій звук. Наприклад:

• • Букви “b”, “d”, “f”, “k”, “m”, “n”, “p”, “s”, “t”, “v” вимовляються як в англійській, тож тут ми зупинятися не будемо.

• • Буква «c» вимовляється як «к» або «с», залежно від того, яка голосна йде за нею. Якщо після неї йде голосна «a», «o» або «u», то вона вимовляється як «к», як у слові «mascarade» (макскарад) – прочитаємо як [маскарад]. А якщо після неї йде голосна «e», «i» або «y», то вона вимовляється як «с», як у слові «certificat» (сертифікат) – читається [сертифіка] – “т” в кінці слова не читаємо.

• • Також, у французькій існує особлива буква «ç». Вона потрібна для того, щоб звук вимовлявся як [c] у випадках, де в слові немає букв «e», «i», «y». Наприклад у слові «garçon» (хлопчик) – прочитаємо як [гарсон].

• • Буква «h» не має свого звуку і не вимовляється, але може впливати на вимову інших звуків.

• • Буква «j» вимовляється як «ж», як у слові «bonjour» (здрастуйте) – вимовимо [бонжур].

• • Буква «g» у французькій мові вимовляється як «г», наприклад слово «garage», яке читається як [гараж]. Але коли вона стоїть перед буквами «е», «i» або «y», то вона вимовляється як «ж». Наприклад, слово «général» читається [женераль], слово «régime» – [режім].

• • Буква «l» вимовляється м’яко – «ль», як у слові «table» (стіл) – вимовляється як [табль]. Повторіть за диктором:
    

3. 3. Поєднання букв. У французькій мові також існують поєднання приголосних і голосних звуків. Деякі з них вимовляються особливим чином. Наприклад:

• • Поєднання «ch» вимовляється як «ш», як у слові «сhanсe» (удача) читається як [шанс].
    

• • Поєднання «ph» вимовляється як «ф», як у слові «photo» (фотографія) – вимовляється [фотО]. Послухайте:
    

• • Поєднання «gn» вимовляється як «нь», як у слові «champignons» (гриби) – вимовимо [шампиньон]. Послухаємо:
    

• • Поєднання «qu» вимовляється як «кь», як у слові «quatre» (чотири) – виголосимо його [кятр].

• • Буквосполучення «ou» вимовляється як «у», як у слові «fourchette» (виделка) – вимовимо [фуршет].
    

• • Поєднання «ai» і «ei» читаються як «е», наприклад «éclair» (блискавка) – вимовимо [еклер].
    

• • Поєднання «oi» ми вимовимо як звук «уа», наприклад «croissant» (круасан) – вимовимо [круасан].
    

• • Поєднання au і eau вимовимо як «о». Наприклад, «débauche» вимовлятиметься як [дебош].
    

• • Поєднання eu, œu вимовимо як звук «е» як у слові «мед», наприклад, «fleur» (квітка) – вимовимо [фльор].
    

• • Поєднання «gu» – вимовимо як звук «г», наприклад «guitare» (гітара) – вимовимо [гітар]. Слухаємо:
    

• • Поєднання «ill» вимовимо як звук «ий», наприклад «famille» (сім’я) – вимовимо [фамій]. Слухаємо:
    

    Але є 3 винятки: mille (тисяча) вимовляється [миль], ville (місто) – [віль], tranquille (спокійний) вимовимо [транкіль].

• • Буква «y». Ви зараз зрозумієте чому ми її помістили в блок після всіх інших звукових сполучень. Щоб правильно її вимовляти, треба уявити, що буква «y» розкладається на «i + i». Наприклад, voyage (подорож) ми вимовимо як voi+iage – [вуаяж]. Послухайте та повторіть:
    

3. Французький наголос

Наголос ЗАВЖДИ на останній склад. Можете потренуватися на своєму імені. Якщо вас звуть Маша – французькою ваше ім’я звучатиме МашА (якщо не брати до уваги французький еквівалент Marie, який вимовляється як МарІ).

Із чоловічими іменами точно так само, приміром Микита – французькою ім’я звучатиме як МикитА. І в подальших прикладах ми будемо позначати наголос на останній склад великою літерою на письмі (щоб ви не забували робити правильний наголос).

4.ТЕ-ЩО-НЕ МОЖНА-ВИМОВЛЯТИ

Треба запам’ятати і змиритися з тим, що у французькій дуже багато літер наприкінці слова не читаються. Приголосні літери s, t, d, z, x, p і g або їхні поєднання наприкінці слова не читаються.

• Якщо слово починається з букви «h», вона ніколи не читається. Наприклад: un hôpital (лікарня) – вимовляється як [опитАль].
• Буква “t” в кінці слова не читається.

5. Знамените носове звучання. Носові звуки

Правила читання та вимови носових французьких голосних мають свої особливості. Коли ви вимовляєте слово з носовим голосним, воно звучить так, ніби воно занурюється в ніс, наближаючись до звуку «н», але ніколи не досягаючи його повністю.

an, am, en, em читаються як “аñ” (тут і далі мається на увазі «н», яка вимовляється в ніс: ñ):

• plan [plañ]

• champ [ʃañ]

Це лише деякі основні рекомендації, які мають допомогти вам краще ознайомитися з правилами читання французькою мовою. З практикою та терпінням з часом вам стане легше сприймати матеріали, написані цією мовою.